Нестача палива та загрози обстрілу. Як українські водії доставляють вантажі за умов війни

Журнал The Wall Street Journal взяв інтерв’ю в українських перевізників вантажів. Співробітники DFDS розповіли, як змінилася їхня звичайна логістика з початку війни, скільки гуманітарних вантажів вони змогли перевезти і як справляються з дефіцитом палива.

Минулого тижня Сергій Берестенко вирушив своєю вантажівкою з Києва до Дніпра, щоб доставити медикаменти до лікарень, розташованих неподалік лінії фронту.

“Є дві основні проблеми”, – розказую Берестенко. «Перша проблема полягає в тому, що ти не знаєш, чи дістанешся до місця призначення. І друга проблема полягає в тому, що ти не знаєш, у якому стані ти повернешся».

Такі далекобійники, як Берестенко, відіграють ключову роль у розподілі гуманітарної допомоги та підтримці економіки України.

Ризики для компаній

Автотранспортні компанії в Україні кажуть, що вони все більше страждають від труднощів воєнного часу, особливо від браку палива, що зростає, та загрожує їх здатності працювати.

Водії переміщуються дорогами, які проходять близько до ракетних обстрілів, артилерійських обстрілів та авіаударів.

Нещодавні російські ракетні удари по нафтопереробному заводу та кількох паливних складах по всій країні скоротили й без того обмежені запаси дизельного пального в Україні. Тим самим поставивши нові завдання перед далекобійниками.

Начальник Берестенка – Олександр Полюхович повідомив, що, починаючи з минулого тижня, водіям, які повертаються з ЄС, було сказано заправляти свої бензобаки в Польщі і їхати до Львова. Де паливо, що залишилося, буде злито і використано для заправки вантажівок по всій країні

Полюхович та Берестенко працюють у DFDS, данській вантажній та логістичній компанії, яка до війни здебільшого перевозила металеві деталі, меблі та текстиль між Скандинавією та Україною. Після вторгнення Росії фірма переважно перевозить медичну та гуманітарну допомогу.

Фірма має не менше 60 водіїв, які одночасно доставляють допомогу по всьому світу і всередині країни. Станом на 5 квітня водії доправили 800 партій медикаментів. Полюхович сказав, що уряд України покриває вартість палива та сплачує від 20 до 40 доларів водію за завантаження фури.

Він повідомив, що план відкачування дизельного палива з вантажівок, що прибувають, повинен допомогти компанії протриматися найближчими днями. Після цього місцева влада повинна буде відкрити всі запаси палива, що залишилися, або країні потрібно буде знайти нові способи його імпорту

Проблема з постачанням палива.

Перед війною Україна імпортувала понад 70% своєї очищеної нафти, включаючи бензин, дизельне паливо та мазут, із Росії та Білорусі, стверджує Хендрік Мальков, дослідник Кільського інституту світової економіки у Німеччині.

За словами аналітика Міжнародного енергетичного агентства Крістіни Петросян, більшість української сирої нафти надходила з Азербайджану через Одеський порт і перероблялася на заводі в Кременчуці. Росія завдала ракетного удару по цьому нафтопереробному заводу 2 квітня і блокувала багато морських портів України, залишивши автомобільні та залізничні маршрути єдиними варіантами для імпорту палива.

Артем Куюн, спеціаліст з палива консалтингової групи А-95 у Києві, сказав, що постачання дизельного пального в Україну є критично важливим, і він очікує, що найближчими тижнями країна збільшить постачання залізницею.