Підрив Кримського мосту. Наслідки для логістики окупанта

Пошкодження Керченського мосту в Криму внаслідок суботнього вибуху може завдати серйозної шкоди здатності росії підтримувати свої сили в південному регіоні України.

Міст через Керченську протоку був збудований у 2018 році і з’єднує Крим із транспортною системою росії. Залізничний переїзд моста відіграв ключову роль у перекиданні важкої воєнної техніки на південний фронт під час вторгнення.

Після його підриву зс рф змушені залишатися на окупованому півострові без шляхів відступу й без можливості підвезти підкріплення.

Який альтернативний шлях для зс рф?

Наразі в окупантів залишається сухопутний шлях через Мелітополь. Але й тут буде багато проблем для логістики.

Мер Мелітополя Іван Федоров заявив, що російське командування не зможе налагодити постачання воєнної техніки на запорізьке та херсонське напрямки після вибуху на Кримському мості, т.к. залізничний міст у Токмаку Запорізької області зруйнували ще три місяці тому.

«Міст у Токмаку «втомився» ще три місяці тому. Його немає, просто нема цього залізничного мосту. Тому налагодити залізницею постачання із тимчасово окупованої Донецької області просто неможливо»

Федоров вважає, що росіяни можуть спробувати відремонтувати міст у Токмаку, проте українські партизани все одно не дадуть їм скористатися.

Морська переправа.

Швидке оновлення поромної переправи теж неможливо. Справа у тому, що у 2020 році вона фактично припинила свою роботу. Єдиний залізничний паром “Анненков” здійснив свій останній рейс 28 вересня два роки тому, тоді пішли розмову про розпродаж паромів.

Крім того, швидкість та пропускна спроможність такого варіанту значно нижча і не зможе відновити колишню логістику.

Отже, підрив Кримського мосту відрізає південне угруповання військ окупанта, а там справа за ЗСУ.

Версії підриву

Основною версією є підрив фури. Припущення зроблено на основі відео з камер спостереження. 

Але провезення заповненою вибухівкою фури через Кримський міст – це окрема і надскладна задача через навіть базові вимоги безпеки. Зокрема ще до вторгнення водіям заборонялось провозити через міст не те що вибухівку, навіть петарди та феєрверки. Під забороною були навіть муляжі зброї. А після 24 лютого ці заходи були максимально посиленні.

Версія з ракетним ударом теж виглядає неправдоподібно. В Україні офіційно немає засобів для такого удару. А потужність вибуху навряд чи говорить про стандартну бойову частину будь-якої крилатої чи балістичної ракети.

Навіть якщо говорити про ATACMS, то його бойова частина – 227 кг, занадто мало щоб завдати такі пошкодження.

З огляду на це не треба виключати й ще ряд версій. Перша з них – ситуація, яка характерна для рф: підірвалась фура, яка перевозила боєприпаси. І в тому, що вона була цивільна немає нічого дивного, бо рф використовують цивільних підрядників і для таких задач. 

Можливість випадкової детонації боєприпасів, які якраз везли у напрямку до окупованого Криму, цілком пояснює, як ця фура опинилась на мосту і пройшла всі заходи контролю.