Вплив війни на рівень заробітної плати та безробіття

У нашій новій рубриці «Експерти» ми будемо просити знавців із різних галузей бізнесу ділитися своїми думками на рахунок певної теми. Це може бути те, як на їхню компанію вплинула війна або як підвищити ефективність діяльності, все – про що вони вважають важливим поділитися.

Відкриває нашу рубрику Олексій Ящук. Виконавчий директор компанії «ХАСКІ», експерт у галузі мотивації персоналу, підвищення ефективності бізнес-процесів та організації складської діяльності.

Порівняння економічних показників з 2014 по 2022рр.

24 лютого життя більшості українців радикально змінилось. Всі плани, які будувались на початку цього чи в кінці минулого року, одразу стали неактуальними.

Війна має жахливі наслідки в усіх аспектах, в першу чергу, вона забирає життя людей, і це найстрашніший її наслідок. Але й тим, хто фізично не постраждав і навіть знаходиться на територіях, далеких від фронту та щоденних обстрілів, війна приносить величезні проблеми, перш за все, економічного характеру.

Ринок праці останніх 8 років був ринком робітника, і з кожним роком ця тенденція лише підсилювалась. Після Майдану 2014-го року відбулись не лише політичні зміни, а й значні економічні потрясіння.

Вже до кінця того року офіційний курс гривні до долара впав з 8 до 15, а реальний – ще більше. Протягом 2015-го курс перетнув відмітку у 20 грн. за долар, а у 2016-му досяг вже більш-менш звичних для нас останнім часом 25. Таким чином, менш ніж за 3 роки доларові доходи більшості громадян зменшились в 3 рази.

Це викликало суттєве збільшення кількості бажаючих поїхати на заробітки за кордон, а отриманий у 2017-му безвіз полегшив бажаючим реалізувати свої бажання. Дефіцит робочої сили перманентно рухав середню зарплату в країні в бік збільшення: на кінець 2013-го року середня заробітна плата в Україні складала 3600 грн., у кінці 2017-го – 8800, а в грудні 2021-го – майже 17 з половиною тисяч гривень.

Якщо розглядати конкретно нашу галузь складського персоналу, середня зарплата вантажника у Києві у 2013 році – 2800грн, у 2017 – 6700, у 2021 вже майже 14000 грн. Як бачимо, в доларовому еквіваленті ми повернулись туди, де були 7-8 років тому.

Динаміка середньої зарплати в доларовому еквіваленті практично синхронна динаміці ВВП – 183 млрд. доларів США у 2013-му році, 2-кратне падіння у 2015-2016-х роках та 200 млрд. у 2021-му.

Точних даних про падіння ВВП після початку війни ще немає, але переважна більшість експертів у своїх оцінках наразі сходяться на цифрах від 40 до 50%. Динаміка основних макроекономічних показників теж не радує. Якщо за підсумками січня-квітня дефіцит торговельного балансу України був 1,6 мрлд. доларів США (0,6 за цей же період 2021-го року), то лише за травень дефіцит торгівлі як товарами, так і послугами склав по 1 млрд. доларів США. Тобто загалом наш імпорт перевищив експорт на 2 млрд. лише за один місяць.

Також варто згадати, що в умовах заборони чоловікам виїзду за кордон одне з основних джерел надходжень валюти в країну теж суттєво послабне. Із 15 млрд. доларів, які переказали заробітчани у 2021-му, цього року залишиться, на мою думку, не більше 5. Оскільки жінки з дітьми, які виїхали за кордон, будуть заробляти суттєво менше і більшу частину заробленого витрачатимуть саме на себе та дітей за кордоном.

А це означатиме ще -10 млрд. доларів по фінансовому рахунку держави. Якщо додати до цього те, що рівень фінансування видатків бюджету за рахунок доходів вже впав нижче 50%, ситуація здається не дуже позитивною.

Наслідки війни для рівня ЗП та безробіття

Поки на військовому фронті нас захищають ЗСУ, на економічному нас рятують західні донори. Саме вони зараз покривають більшу частину дефіциту нашого бюджету своїми кредитами, а також різними формами безповоротної допомоги.

Та навіть при незмінності допомоги із Заходу, нам терміново потрібно вирішувати питання відновлення власної економіки. Наразі, на жаль, якихось структурних змін не відбувається, через що можна прогнозувати стабільне погіршення добробуту населення. Звичайно, це буде відображатись, в першу чергу, на заробітних платах.

Важливо уточнити, що зараз ми говоримо про зарплати тих, хто працює всередині країни для внутрішніх клієнтів. Тобто не беремо до уваги «айтишників», дизайнерів та будь-яких інших фрілансерів зі знанням іноземної мови, які отримують замовлення від клієнтів з усього світу. Вони є учасниками глобального ринку праці, і на них українські внутрішні економічні процеси практично не впливають.

Переважна більшість найманих працівників орієнтовані на наш внутрішній ринок, і вони вже відчувають наслідки війни для економіки України. Такі цифри по зміні зарплат по галузях презентували аналітики компанії GRC за підсумками травня:

Окрім цього, очевидним є зростання рівня безробіття. Держкомстат браво звітує, що рівень безробіття у нас не те що не виріс, він навіть знизився! Але з цього приводу мене попереджували ще в університеті: офіційна статистика з безробіття у нас не відповідає дійсності, бо її розраховують по кількості людей, які стали на облік Фонду зайнятості.

Думаю, ви погодитесь, що і до війни далеко не кожен при втраті роботи чи, тим більше, після самостійного звільнення йшов одразу ставати на облік. А під час війни про такі розрахунки абсурдно навіть згадувати, адже в них не потрапляють мільйони тимчасово переселених осіб та емігрантів.

Зростання безробіття разом із падінням зарплат створюють небезпечну суміш, що неодмінно призводить до суттєвого падіння купівельної спроможності населення. А далі маховик причинно-наслідкових зв’язків грає не на нашу користь: менша купівельна спроможність населення – менше куплених товарів та послуг – менші доходи бізнесу – скорочення об’ємів виробництва – скорочення штатів та зарплат – зменшення купівельної спроможності населення…

Адаптація бізнесу до війни

На сьогоднішній день ще далеко не всі бізнеси адаптувались до військового часу. Ще багато підприємців сподіваються, що ось-ось все закінчиться, і у них вийде просто перечекати, нічого не змінюючи і отримуючи зараз тимчасово збитки.

Але ми точно не можемо знати, коли настане перемога у цій війні за нашу свободу. І з боку бізнесу розраховувати на найоптимістичніший варіант – це просто безвідповідально, адже фінансова подушка будь-якого розміру зникне, це лише питання часу.

На мою думку, падіння зарплат до жовтня цього року може становити ще 15-20% від нинішнього рівня, а загалом купівельної спроможності – до 30%, адже ще більш суттєво, ніж зарплати, падають особисті доходи підприємців.

Та недарма кажуть, що буремні часи народжують сильних лідерів. Те саме стосується бізнесу. Зараз, як ніколи, важливо працювати над підвищенням ефективності своєї діяльності.

Підвищувати продуктивність праці, впроваджуючи норми для виконання робіт, преміювання відповідно до результатів; налагоджувати системи адаптації та перманентного навчання для працівників; знижувати постійні витрати, концентруючись на своїй основній діяльності та віддаючи на аутсорсинг все, що можуть «закрити» більш ефективні підрядники; оплачувати роботу цих підрядників не погодинно, а відрядно; впроваджувати технології, автоматизацію робіт.

І найголовніше – все рахувати, бо управляємо тим, що рахуємо. Будь-яке «на око», «ми так завжди робили», «якось працює – то й нехай працює» – це постріл в ногу компанії, якою ви керуєте, або в якій працюєте.

Україна точно переможе. Але буде це раніше чи пізніше – в тому числі, залежить від ефективності та, як наслідок, прибутковості кожного конкретного бізнесу.

Компанія Хаскі продовжує надавати свої послуги по всій Україні та доводить ефективність аутсорсингу для своїх клієнтів. Ми готові забезпечити вас висококваліфікованим персоналом на склад, будь то вантажники, комплектувальники, стікерувальники або водії техніки.