«Воїни світла». Битва на енергетичному фронті

Наступна зима може стати поворотним моментом у долі цієї війни. Енергетика — другий, після воєнного, фронт, і саме тут може розвернутися ключова битва.

Кремль, зіткнувшись із поразками на фронті, небажанням українців вести переговори та допомогою з боку Заходу, спробує використати енергетичний сектор для шантажу. Слід очікувати подальших дій росії, спрямованих не лише на дестабілізацію енергетичної ситуації в Україні, а й у Європі.

Відсутність електрики та тепла спричинить гуманітарну кризу в Україні, але не змусить українців здатися та прийняти умови росії. У кремлі знають це та хочуть виграти час. Переломним моментом може стати обмеження допомоги із боку західних країн.

Це те, що потрібно кремлю — поставити Захід у становище, через яке він буде змушений обмежити свою допомогу Україні.

Саме в енергетиці може вирішитися доля цієї війни.

Назад до початку війни

23 лютого 22.40 — раніше часу, тобто. до півночі Україна розриває один з останніх інфраструктурних зв’язків із пострадянським простором — відключає енергосистему від російської та білоруської мережі. І запускає тест для синхронізації із ENTSO-E (Європейська мережа операторів).

Згідно з графіком, Україна мала провести синхронізацію у 2023 році, якій мали передувати два випробування у 2022 році (зимове та літнє).

Зимове випробування, незважаючи на бойові дії, величезний хаос та атаки на енергетичну інфраструктуру, пройшло успішно. ENTSO-E вирішує прискорити синхронізацію України та 16 березня мережа підключається до своїх західних сусідів.

Президент «Укренерго» Володимир Кудрицький у день синхронізації з ENTSO-E заявив:

«Цей крок дозволить нам здобувати електроенергію, якщо агресор продовжить руйнувати нашу енергетичну інфраструктуру».

Енергетична система залишається стійкою

Енергетична інфраструктура атакувалася і  у перші місяці війни, але в основному в районах безпосередніх бойових дій. Крім того, було зупинено вироблення електроенергії на окупованій Запорізькій АЕС, залишивши без світла значну кількість людей.

Проте українські енергетики, незважаючи на всі складнощі, швидко усунули поломки, що дало змогу зберегти стабільність роботи системи. Україна адаптувалася до російських атак швидше, ніж росія їх повторила, що забезпечило безперервність функціонування.

Синхронізація з ENTSO-E дала Києву доступ до ринку Європи, і навіть в умовах атак Україна змогла експортувати електроенергію, яка є важливим джерелом валютних фондів. Тільки за вересень надходження із цього джерела склали 150,36 млн. доларів США (проти 26,14 млн. доларів США роком раніше).

Росія хоче спричинити блекаут

Явні воєнні поразки змусили росію розпочати масовані атаки на українську енергетику. Згідно із заявами влади, атаки зазнають ТЕЦ, ГЕС та штаб-квартири енергетичних компаній, таких як Укренерго та ДТЕК.

У листопаді президент Володимир Зеленський заявив, що пошкоджено 40 % інфраструктури, а вартість ремонту оцінюється в 4 млрд. євро. Проте ситуація швидко змінюється. Після обстрілів 15 та 17 листопада через пошкодження високовольтних трансформаторних підстанцій вийшли з ладу два блоки Хмельницької АЕС та один блок Рівненської АЕС.

Пошкоджено ще 15 об’єктів енергетичної інфраструктури, а втрати сягнули 50 % потужності енергосистеми. Унаслідок обстрілів без електрики залишилося 10 мільйонів людей. Уже наступного дня було відновлено постачання 8 мільйонів споживачів. Проте ситуація наразі залишається критичною.

У багатьох населених пунктах, у тому числі й у Києві, запроваджено графіки подачі електроенергії. 17 листопада вчинено черговий напад, за даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, метою були об’єкти, пов’язані зі здобиччю природного газу. Мережа може не витримати подальших атак.

Росіяни хочуть призвести до критичного порога руйнувань енергосистеми, що призведе до її колапсу. Вони не могли б досягти цього, атакуючи лише електрогенеруючі об’єкти, тому що це означало б атакувати атомні електростанції (частка понад 50 % в енергобалансі). Тому обстріл передавальної інфраструктури має вирішальне значення.

Андріан Прокіп, експерт із питань енергетики Українського інституту майбутнього, наголошує:

«Російські війська намагаються спричинити відключення електроенергії в Україні. З одного боку, це спрямовано на дестабілізацію соціальної ситуації, а з іншого — паралізує тилове забезпечення Збройних сил України».

Останнє стосується, зокрема, атак, що передували виведенню російських військ із Херсона. Залізниця є ключовим видом транспорту в Україні як цивільним, так і військовим. Теоретично електровози можна замінити тепловозами, але їхній парк в Україні застарів, ступінь зношування тепловозів досягає місцями 90 %. А альтернативи залізничному транспорту немає.

Усе залежатиме від того, наскільки Україна зможе захистити свою інфраструктуру, тобто. від постачання ППО із Заходу. Показники збивання як ракет, так і дронів покращуються, але озброєння не вистачає.

«Завдана шкода велика, а час ремонту варіюється від кількох днів до кількох місяців. Запасних частин, зокрема трансформаторів, не вистачає, доставка вимагає часу. Подальші атаки можуть призвести до фрагментації електромережі, унаслідок чого в одних регіонах залишиться надлишок, а в інших дефіцит. Проблема полягатиме в передачі, а не у виробництві електроенергії».

Потрібна допомога із Заходу. Чи встигне вона вчасно?

Забезпечення функціонування енергетичного сектора буде неможливим без підтримки Заходу. Крім систем ППО, нам також потрібні портативні генератори у великій кількості, щоби українські господарства могли забезпечити власне виробництво електроенергії.

Також потрібні трансформатори, лінії електропередач та запчастини, наявність яких обмежена не лише в Україні, а й у Європі.

Допомога Україні в енергетичному секторі починає нагадувати воєнну допомогу з погляду масштабів та матеріально-технічних потреб.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Україна вже досягла домовленості з 12 країнами щодо підтримки реконструкції енергетичної інфраструктури, у тому числі з Польщею. Загалом узгоджено постачання 954 одиниць енергетичного обладнання. Деякі з них уже перебувають в Україні.

Допомога в енергетичному секторі з перших днів агресії координується Європейською комісією в співпраці з Енергетичною спільнотою. 1 листопада з візитом у Києві побувала комісар з енергетики Кадрі Сімсон.

Тоді ж відбулося перше засідання Міжнародної енергетичної консультативної ради, де Франція надала значну підтримку і в грудні організує міжнародний саміт, присвячений енергетичній допомозі Україні.

Попит на газ під питанням

Напружена ситуація зберігається і у газовій сфері. Українські сховища містять 14,2 мільярдів кубометрів природного газу. Це означає, що Україна не зібрала мінімальної кількості газу, тобто 15 млрд м3. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль поставив завдання аж на 19 млрд. м3.

Через невизначеність розвитку подій, а також високі ціни на газ Україна відкладала рішення про закупівлю природного газу. Тільки останніми тижнями імпорт збільшився, що було пов’язано з кон’юнктурою ринку — падінням цін на природний газ на європейському ринку та заповненням складів у Європі.

Об’єму газу, що утримується, ймовірно, вистачило б у стандартний опалювальний сезон, але його може виявитися недостатньо для поточного. З одного боку, споживання природного газу впало аж на 50 % через від’їзд кількох мільйонів українців та уповільнення промислового виробництва.

З іншого боку, ця сировина має вирішальне значення не тільки для опалення, вона також використовується в надзвичайних ситуаціях для вироблення електроенергії. Це важливий фактор, який значно збільшує значення газу для української енергетики та попит на цю сировину. Взимку може знадобитися імпорт природного газу.

Чи припинить росія транзит через Україну?

Ризиком для газової галузі України є призупинення транзиту російського природного газу до Європи. Після повного пошкодження газопроводу «Північний потік» та часткового пошкодження газопроводу «Північний потік — 2», «Газпром» уже висловив припущення, що може призупинити транзит через позов, який Україна оголосила проти російської компанії.

Росія також загрожує припинити експорт газу на Захід, якщо Європа вирішить запровадити граничну ціну на російський газ. Однак не викликає сумнівів, що кремль у будь-який момент може ухвалити рішення про припинення транзиту або навіть спробувати фізично пошкодити транзитну інфраструктуру.

Ліквідація транзиту може мати негативні наслідки для роботи всієї мережі газопроводів, а в гіршому випадку може утруднити транспортування та розподіл природного газу в Україні через падіння тиску в системі.

Росія вже практикувала такий сценарій у 2009 році, коли припинила експорт через Україну. Тоді ситуація стабілізувалася за рахунок переведення транспортування природного газу до реверсивного режиму, тобто з українських ПСГ на заході країни на схід. Однак таке рішення не є довгостроковим і в разі постійного призупинення транзиту зі східного напрямку потрібні будуть поставки із Заходу. Українські енергетичні компанії сподіваються на солідарність країн Європи.

Привид гуманітарної катастрофи

Усі вищеописані обставини означають, що Україна готується до найскладнішої зими в історії. Влада закликає громадян готуватися до будь-якого сценарію, у тому числі до довгострокового дефіциту чи відсутності електроенергії, тепла та води.

Окружні військові адміністрації організують пункти обігріву, де крім генераторів здійснюється збір продовольства і води. Укренерго також звернулося до громадян із закликом зберегти запаси води та зарядити пауербанки. Влада зняла технічні обмеження на ввезення електрогенераторів.

Уряд у Києві спільно з ООН та USAID запустили електронну платформу для звітування запитів щодо підготовки до опалювального сезону. Оператори запровадили графіки подачі електроенергії в найбільших містах, змінено розклад руху метро та трамваїв.

У Львові муніципальна влада субсидує купівлю генераторів для багатоквартирних будинків. Імпорт електроенергії зі Словаччини був початий в тестовому режимі. Влада також поставила перед громадянами основне завдання — економити енергію.

Неясно, чи ці заходи виявляться достатніми. У поточній ситуації важко оцінити, яким буде рівень генерації, оскільки будь-якої миті можливі подальші атаки на українські електростанції.

Можна припустити, що частина українців впорається, переїхавши з великих міст у сільську місцевість, але в багатьох такої можливості немає. Не виключено, що деяким знову знадобиться укриття на зиму в сусідніх країнах.