Чи повернуться українці додому та як це вплине на економіку України?
На фоні новин про можливе скасування або не продовження тимчасового захисту для українських біженців у 2026 році, редактори Хаскі блогу запитали думку підприємців стосовно того, чи повернуться українці додому та як це вплине на економіку України. А також чи вистачить їм робочих місць, ажде український бізнес за останні три роки пристосувався працювати в нових реаліях, до яких вони можуть бути не готові.
Коментар колишнього голови РДА, політичного аналітика, юриста Дмитра Франчука
Можливе скасування тимчасового захисту в ЄС у 2026 році може стати переломним моментом для українців, які виїхали за кордон після початку війни. Повернення значної кількості людей в Україну матиме як позитивні, так і негативні наслідки для економіки.
Чи повернуться українці?
Частина повернеться: Якщо ситуація в Україні стабілізується, а умови для життя та роботи покращаться, багато людей розглядатимуть повернення. Зокрема, це стосується власників бізнесу, висококваліфікованих фахівців та тих, хто не зміг повністю інтегруватися в ЄС.
Частина залишиться: Деякі українці шукатимуть шляхи для легалізації в ЄС через робочі візи, навчальні програми або отримання громадянства інших країн. Особливо це стосується молоді та сімей із дітьми, які вже адаптувалися до життя за кордоном.
Частина буде змушена повернутися: Якщо підтримка ЄС закінчиться, але можливостей для подальшого проживання в Європі не буде, певна частина біженців повернеться в Україну навіть без чіткої стратегії працевлаштування.
Як повернення вплине на економіку України те, що українці повернуться додому?
Позитивні фактори:
1. Ріст трудового ресурсу. Україна отримає значну кількість працездатного населення, що може стимулювати економічне зростання.
Люди, які набули досвіду роботи в ЄС, можуть принести нові підходи до ведення бізнесу та підвищити продуктивність праці.
2. Збільшення споживчого попиту. Якщо повернеться велика кількість людей, це створить додатковий попит на житло, товари та послуги, що позитивно вплине на бізнес.
3. Потенційні інвестиції. Дехто з поверненців привезе заощадження та досвід, що може сприяти відкриттю нових підприємств або розвитку малого бізнесу.
Негативні фактори:
1. Дефіцит робочих місць. Українська економіка адаптувалася до війни, і багато компаній оптимізували виробничі процеси, працюючи з меншою кількістю персоналу. Деякі галузі, особливо промисловість, зазнали значних втрат, що обмежує можливості для працевлаштування.
2. Зростання рівня безробіття. Якщо великий потік людей повернеться одночасно, ринок праці може бути перенасиченим, що призведе до тимчасового зростання безробіття та зниження зарплат.
Особливо вразливими будуть люди, які не мають затребуваних навичок або працювали за кордоном у сферах, де немає аналогічних можливостей в Україні.
3. Соціальне навантаження. Великий приплив людей потребуватиме державної підтримки у вигляді житла, медицини, освіти та соціальних виплат. Це може стати викликом для бюджету, особливо в умовах війни та післявоєнної відбудови.
Чи всі українці матимуть робочі місця?
Український бізнес за останні три роки адаптувався до нових умов, і повернення великої кількості людей може стати викликом.
1. Нові реалії бізнесу:
Автоматизація та скорочення персоналу: багато компаній впровадили технології, що зменшили потребу в людській праці.
Перехід на дистанційний формат: частина робочих місць змінилася, і деякі спеціалісти можуть не знайти відповідної роботи.
Зміни у попиті: воєнні та післявоєнні економічні реалії можуть відрізнятися від того, що було до 2022 року.
2. Які сфери можуть створювати робочі місця?
Будівництво та відновлення інфраструктури. Україна отримає міжнародну допомогу на відбудову, що створить тисячі робочих місць у будівельній галузі.
Сільське господарство. Оскільки експортні ринки адаптуються, ця галузь потребуватиме нових робочих рук.
IT та цифрова галузь. Український IT-сектор залишається конкурентоспроможним, і багато компаній готові залучати спеціалістів, навіть якщо вони повернуться з-за кордону.
Сфера послуг. Готельно-ресторанний бізнес, торгівля та логістика можуть потребувати додаткової робочої сили після стабілізації економіки.
Оборонна промисловість. Враховуючи поточну ситуацію, військово-промисловий комплекс потребуватиме кваліфікованих працівників.
Можливе скасування тимчасового захисту у 2026 році змусить частину українців повернутися додому, що матиме як позитивні, так і негативні наслідки для економіки. Україна отримає додатковий трудовий ресурс та потенційних інвесторів, але ринок праці може не бути готовим до великого припливу людей. Щоб мінімізувати ризики, потрібно вже зараз розробляти стратегії інтеграції поверненців, підтримки малого бізнесу та створення нових робочих місць у ключових галузях.
Коментар генерального директора Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк
Ще до повномасштабного вторгнення №1 лімітуючий фактор для розвитку МТФ – нестача персоналу, а російська агресія в рази посилила проблему через мобілізацію та вимушену міграцію молодших і найбільш мотивованих спеціалістів.
У 2023 році, незважаючи на другий рік війни, Асоціація виробників молока провела Міжнародний молочний конгрес, під час якого власникам середніх і крупних підприємств, що виробляють понад 50% промислового молока країни, було запропоновано обрати головну загрозу для збереження і розвитку молочного напрямку, проаналізувавши відповіді, було визначено що 37% (найбільша частка) припадає саме на нестачу кадрів через міграцію та/чи мобілізацію. За 2024 рік та початок 2025 року проблема нестачі кадрів лише посилилась.
Отож, в агро, а зокрема в молочному скотарстві вистачатиме робочих місць, а завдяки поверненню українських біженців в перспективні галузі проблема нестачі кадрів може в рази зменшитись, що позитивно вплине на економіку країни вцілому, адже молочне скотарство – одна з провідних галузей тваринництва. Молочні ферми забезпечують близько 750 тис. робочих місць безпосередньо на господарствах і в суміжних галузях.
Коментар кандидата економічних наук Олександра Хмелевського
Українці, які мають тимчасовий захист в Європі можуть перебувати там весь термін дії тимчасового захисту. В той час, як безвізовий режим надає українцям право перебувати в країнах Шенгенської зони лише 90 днів протягом 180 днів.
В ряді країн біженці мають право на соціальні виплати, медстраховку, житло, навчання дітей, тощо. Наприклад, в Німеччині допомога на одного дорослого становить 563 євро на місяць, для дитини віком до 12 років – 357 євро. Проте, в багатьох країнах ЄС розмір допомоги набагато менший, або взагалі відсутній.
Для отримання допомоги потрібно виконати низку умов. Наприклад в Польщі в рамках програми “Сім’я 800”, якщо дитина навчається в польській школі, то сім’я отримує щомісячну допомогу на таку дитину в розмірі 800 злотих (192 євро). Загалом європейські країни прагнуть щоб біженці якомога швидше знайшли роботу, вивчили мову, адаптувалися до умов життя у відповідній країні. Якщо біженці відмовляються від запропонованої роботи, відвідування мовних курсів, то вони можуть бути позбавлені соціальних виплат.
Безкоштовне житло, яке в ряді країн надають біженцям – це табори для біженців, або гуртожитки. Останнім часом європейські країни скорочують програму підтримки біженців, зменшують виплати, відмовляють в наданні безкоштовного житла, тощо. Тобто умови проживання стають більш жорсткими. Але значна частина біженців вже адаптувалися до життя за кордоном. 47 % українських біженців вже знайшли роботу, а отже в разі не продовження тимчасового захисту можуть себе забезпечити.
Щоб перебувати в ЄС понад 90 днів вони можуть оформити робочу візу. Діти, які навчаються за кордоном, можуть оформити студентську візу та продовжити навчання. Деякі українці вже отримали вид на мешкання або навіть громадянство європейських країн. Багато хто з українців оформили собі статус біженця. На відміну від тимчасового захисту, він надається індивідуально, після проходження відповідної процедури. Українці, які оформлять собі статус біженця, в разі не продовження тимчасового захисту, зможуть продовжувати перебувати за кордоном та отримувати відповідні виплати і пільги.
В разі не продовження тимчасового захисту українці в своїй більшості додому не повернуться
Тим, чиє житло опинилося на окупованій території, або було зруйновано, повертатися прото нікуди. Інші вважають, що за кордоном вони та їх діти будуть мати кращі перспективи, тож будуть намагатися залишитися там. Варто відзначити, що частина українців, які перебувають за кордоном, віддалено працюють на українські компанії. В разі не продовження тимчасового захисту, або, якщо українські компанії, на які вони працюють, висунуть вимогу щоб вони повернулися, то переважна більшість таких українців повернуться в Україну. Але більшість українців, які вирішать повернутися зіштовхнуться із проблемою пошуку роботи.
Незважаючи на те, що деякі політики та роботодавці заявляють про дефіцит робочих рук в Україні, реальна ситуація протилежна. В 2024 р. рівень безробіття в Україні становив 14,3 %. Приблизно 1,6 млн. українців, які перебувають в Україні та шукають роботу, не можуть її отримати. Повернення українців з-за кордону призведе до зростання безробіття. Влада зупинила виплати пенсій та соціальної допомоги тим, хто перебуває за кордоном. Тож в разі повернення, владі доведеться відновити виплати цим людям, а отже зростуть витрати держбюджету.
Повернення біженців загострить проблему забезпечення житлом. Тим, хто втратив житло, влада має надати тимчасове житло, проте резерви такого житла практично вичерпані. Повернення біженці загострить соціальні проблеми в Україні, влада буде змушена виділяти додаткові кошти. З іншого боку, повернення біженців призведе до зростання споживчого попиту, а отже буде стимулювати вітчизняні підприємства збільшити виробництво.
Коментар доцента кафедри економіки КиМУ, доктора філософії Вітіалія Опанасюка
Коротка відповідь: всім є робота, всім буде робота. Більше того, як що ми залучимо гестарбайтерів мільйонів 10-20 – їм також буде робота. Так працює ринок праці.
Безробіття або рівень пропозиції трудового капіталу мають величезне значення на економіку.
Наявність людей, що хочуть працювати, але не можуть на рівні 5-7% – це нормально. Цей рівень дозволяє роботодавцям тримати конкуренцію, не підвищувати зарплатню, що веде до підвищення цін тощо.
Крім того, незайняті люди можуть швидко бути мобілізовані на якесь завдання. Наприклад будівництво дамби, або на створення цілої нової галузі, наприклад, будівництво космодрому в Україні.
З іншого боку, занадто велика пропозиція робочої сили призводить до маніпуляції роботодавцями, зниженню зарплат, зниженню собівартості. Дискримінації тощо.
Це в свою чергу робить виробництво товарів та послуг ефективнішим, товари та послуги стають більше дешевими, попит на них зростає, особливо за кордоном, а це веде до збільшення попиту на товари та послуги, що веде до збільшення попиту на робочу силу. Це і є саморегулювання ринку. Криза – це результат занадто вільного втручання держави власної або іншої.