Трудова міграція в Польщі
В Польщі в зв’язку з майбутніми парламентськими виборами Польські політики все частіше звертають увагу на таке явище, як трудова міграція. Настав час для Польщі прийняти інклюзивну імміграційну політику, яка враховує економічних мігрантів, біженців і польське суспільство.
Міграція. Польща як імміграційна країна
За останнє десятиліття Польща пережила перетворення з країни еміграції на країну імміграції. На кінець 2021 року в ZUS було зареєстровано 875 090 іноземців для пенсійного страхування та страхування по інвалідності; це значний стрибок із 184 188 у 2015 році. Ця статистика не включає всі групи. Сюди не входять, наприклад, діти чи люди, які не працюють. Лише трохи більше 4% іноземців, які платять внески ZUS, приїхали з країн ЄС. Майже 72% становили українці. З цього населення 66% становили чоловіки. Згідно з барометром економічної імміграції у 2019 році економічно активні громадяни України працювали переважно у будівництві, сільському господарстві, сфері послуг (гоельний бізнес, догляд за дітьми, охорона здоров’я); лише 2% українців працювали за професіями, що потребують вищої освіти (інженерія, інформаційні технології, медицина). Це значною мірою відображало потреби польського ринку праці.
Міграція українців в Польщу
З початком війни в Україні ми спостерігаємо наплив людей, різний за своїм характером, демографічною структурою та масштабами. Згідно з даними системи PESEL на кінець літа 2022 року, оцінюється, що на той час у Польщі перебувало майже 1,5 мільйона новоприбулих біженців з України, з яких 46% становили дорослі жінки та 46% діти. Це суттєва структурна відмінність порівняно з попередніми притоками, які пропонують зовсім інші виклики. Дані, зібрані Центром досліджень міграції влітку 2022 року, свідчать, що ¾ з них мають вищу освіту, більше половини платили за оренду квартири на момент дослідження, не користувалися допомогою держави чи поляків, 53-59 % мали дохід із заробітку, 55-57 % мали роботу на момент опитування; 10-15% все ще працювали віддалено на роботодавця в Україні. У цій групі помітна поляризація професій: 38-40% некваліфікованих професій, але в той же час 20-22% спеціалістів.
Невизначеність, пов’язана з ситуацією в Україні, ускладнює оцінку очікуваної тривалості перебування українських біженців у Польщі. Відомо, однак, що вони покинуть Польщу не скоро, а з часом через новостворені зв’язки їм це буде робити все важче.
Водночас економічні іммігранти є і будуть потрібні Польщі. Очікується навіть, що Польща в пошуку дешевої робочої сили буде все більше звертатися до далеких країн. Це пов’язано з поки що відносно хорошою ситуацією на ринку праці та несприятливими демографічними тенденціями. За оцінками, у 2020-2025 роках кількість людей працездатного віку зменшиться на 850 тис. (3,8%). Польща вже спостерігає значну нестачу робочої сили, особливо в галузях догляду, охорони здоров’я, транспортування та будівництва (професійний барометр).
Виклики та можливості, які надає міграція
Економічна міграція та хвиля біженців створюють серйозні виклики для економіки та суспільства. Однак, добре керовані, вони також можуть бути корисними.
Дослідження не свідчать про зростання безробіття чи зниження заробітної плати внаслідок цього. Крім того, іммігранти часто не обтяжують соціальну систему, оскільки є відносно молодими, тому не користуються надмірно медичною допомогою, не отримують пенсії. Однак це середній ефект. Громадяни, які найближчі до іммігрантів за характеристиками роботи (а отже, конкурують з ними), можуть програти в імміграції. Це з часом призводить до напруги та відкритої антипатії з боку громадськості. Водночас іммігранти, про яких не піклуються, також з часом висловлюють своє невдоволення, особливо у випадку відсутності трудових прав, низької заробітної плати.
Напругу також можуть підживлювати ЗМІ та соціальні мережі. У випадку напливу біженців з України додатковим складним елементом є його темпи та масштаби, а також те, що це населення прибуло непідготовленим і потребує більшої підтримки, ніж економічні мігранти. Нещодавно хвиля біженців спричинила навантаження на багато систем польської економіки, які вже були сильно напружені, напр. освіти, охорони здоров’я та житла. Більшість заходів з надання допомоги є спеціальними та мають тимчасовий характер, тому існує ризик виснаження.
Потрібна більша державна підтримка
Водночас у цій групі є величезний робочий потенціал, завдяки високому рівню освіти, відносно високій самостійності, бажанню та праву працювати. Слід пам’ятати, що в післявоєнний період, під час відбудови, в інтересах України буде повернути це населення.
Держава зобов’язана піклуватися про своїх громадян та іммігрантів, особливо якщо вона їх потребує.
Необхідність міграційної політики в Польщі. Департамент аналізу та міграційної політики Міністерства внутрішніх справ та адміністрації розпочав роботу над розробкою міграційної політики.
Наслідки міграційної політики залежать від її скерування і структури. Будь-які правила викликають відбір серед потенційної робочої сили. Тому необхідно проаналізувати та чітко визначити попит Польщі на працівників, враховуючи їхній професійний профіль.
Однією з потенційних цілей для Польщі може бути підвищення продуктивності. Цю політику також слід регулярно оновлювати.
На думку експертів в Польщі варто залучати продуктивних, молодих працівників з дефіцитними навичками.
Також слід підтримувати іммігрантів. Основними кроками були б:
1) спрощення процедур,
2) гарантування прав на пом’якшення ризику неофіційної зайнятості та низьких зарплат
3) шлях до місця проживання, оскільки легальні іммігранти, як правило, краще інтегровані.
Ми також пропонуємо розповсюдження дозволів на роботу, простіший шлях від декларації до дозволу та від дозволу до карти постійного проживання, а також можливість привезти сім’ю. Для біженців з України ці процедури безумовно полегшені, але поки що тимчасові. Скільки триватиме наданий їм захист, невідомо. Іншим групам потрібні сприяння.