Польський ринок праці. Чи вдалося українцям адаптуватися?
Хвиля мігрантів з України стала викликом для польської системи допомоги, а також і надією для ринку праці. Майже через рік після початку війни можна аналізувати, наскільки українці влилися в робочий процес.
У Польщу з України після 24 лютого приїхало понад 8,5 млн осіб, але одночасно у зворотному напрямку виїхало понад 6,7 млн осіб. Ця статистика свідчить про те, що переважна більшість воєнних мігрантів шукають у Польщі лише тимчасовий притулок. Хоча, як зазначають, у 2022 році номер PESEL отримали майже 1,5 млн. громадян України. А це говорить про те, що дехто планує залишитися в Польщі довше.
«Люди, зі свого боку, зацікавлені в стабільній зайнятості із нормальним робочим днем»
Наголошує Войцех Рибицький, директор із розвитку бізнесу Leasing Team Group. Він додає, що наразі домінуючою формою працевлаштування є договір доручення, насамперед у сфері виробництва, логістики та торгівлі.
У пошуках стабільності
За даними Мінпраці, до грудня 2022 року в країні легально працевлаштовано понад 766 тисяч мігрантів.
Ще до початку конфлікту українці становили більшість. Завдяки поправці до закону про іноземців, а потім і до спеціального закону, працевлаштування українців спрощується.
«Якби не війна, можливо, деякі інженери, IT-фахівці, лікарі чи вчителі ніколи б не подумали про еміграцію».
Говорить Томаш Богдевич, генеральний директор Gremi Personal. Він зазначає, що сьогодні становище українців інше, ніж наприкінці лютого. Спочатку з економічних причин люди погоджувалися на будь-яку роботу. З її допомогою вони виграли час, щоб адаптуватись до польської дійсності. Нині дедалі більше мігрантів намагаються повернутися до своєї вченої професії.
Ключове – знання мови
Якщо для робочих спеціальностей мова не така важлива, то з висококваліфікованою роботою йде інакше, і тут виникають проблеми та нестача фахівців.
Мовний бар’єр виливається в те, що лише деякі громадяни України працюють відповідно до своїх компетенцій.
Катажина Шостакевич, експерт із ринку праці, керівник підбору іноземців у Manpower, вказує, що біженці лише частково заповнили прогалини на польському ринку праці.
«Біженці – здебільшого жінки та діти, які згідно із законодавством не можуть піти на важку роботу. Зайнятість також сильно варіюється — тоді як люди, які приїхали індивідуально, були готові взятися практично за будь-яку роботу, у випадку з людьми, які приїхали з дітьми, вони обирали разову роботу або одну-дві зміни. Тут важливо було забезпечити догляд за дітьми, і все було не так просто».
Багато зроблено на законодавчому рівні для полегшення роботи іноземців відповідно до їхньої кваліфікації. Йдеться, наприклад, про правила, що діють із 30 грудня 2020 року, які дозволяють розпочинати роботу в польській системі охорони здоров’я за новими, більш простими правилами. На лікарів, дантистів, медсестер, акушерок та фельдшерів поширювався спеціальний закон. Цей закон застосовувався після початку війни. Результат: наразі налічується майже 2000 співробітників-лікарів з-за кордону, половина з яких — українці.
Також на ринку існує тенденція, що люди беруться за роботу за професією, але на нижчому рівні, — описує Агнешка Петрасік, виконавчий директор Hays Poland. І він наводить приклад бухгалтерів, які працюють фінансовими помічниками в Польщі. Для них це тимчасове рішення на час вивчення польської мови та ознайомлення з бізнес-середовищем та законодавством.
Думаючи про повернення
Агентство з працевлаштування OTTO Work Force Central Europe вирішило перевірити, як сьогодні самі українці оцінюють працевлаштування в Польщі. І так: 79 відсотків респондентів кажуть, що задоволені своєю роботою. Для 60 відсотків розлучення із сім’єю є найважчим у повсякденному житті. Не дивно, що 49 % мають намір повернутися до України, щойно війна закінчиться. Щойно опубліковані результати також показують, що 40 % опитаних очікували б більшої системної підтримки з боку Польщі в галузі вивчення польської мови, оскільки вищезгаданий мовний бар’єр є перешкодою, яку вони найчастіше вказують.
Експерт із трудових ресурсів описує, що сьогодні можна виділити дві групи біженців, які приїжджають сюди з проханням про допомогу в працевлаштуванні. До перших належать кандидати, які відкрито повідомляють про те, що шукають підробіток. Вони вірять, що коли ситуація на східному кордоні заспокоїться, вони налагодять своє життя вдома. На даний момент вони в основному очікують на проживання, бажано з усією сім’єю, та соціальну підтримку, яка забезпечать їхнє існування в Польщі.
Другу групу складають біженці, які вирішили залишитися в Польщі, бажаючі досягти соціального статусу, аналогічного тому, що вони залишили на батьківщині. Здебільшого вони розраховують можливість подальшого розвитку та вдосконалення компетенцій, наприклад, присвоєння нових технічних кваліфікацій.
Томаш Дудек, керуючий директор OTTO Work Force Central Europe, зазначає, що біженцям на ринку праці допомагали друзі та члени сім’ї, які раніше працювали в Польщі. Згідно із цитованим звітом компанії, найбільша кількість людей, аж 44 відсотки, знайшли роботу за рекомендацією родичів.
Через конфлікт в Україні на польському ринку праці спостерігається нестача кадрів, переважно чоловічих професій, які потребують фізичної сили або спеціальної кваліфікації. Найбільше були потрібні вантажники та комплектувальники замовлень, і ці прогалини не були заповнені.
З цим погоджується Даніель Сола, директор міжнародних проєктів агентства з працевлаштування Trenkwalder: треба пам’ятати, що до початку війни еміграція з України була типовою на роботу.
«До Польщі приїжджали здебільшого чоловіки, і вони ідеально відповідали попиту, наприклад, у сфері виробництва чи логістики. Після 24 лютого це жінки, діти та люди похилого віку. Не всі робочі місця, які займають чоловіки з України, можуть адаптуватись для жінок. Це стосується робіт, що вимагають підняття тяжкості та фізичної сили, описує він. В інших випадках, як ми чуємо, можна зробити якісь спроби. Наприклад, агенція Trenkwalder представила програму професійної активації для українських жінок під слоганом «Жінки на навантажувачах». Це пропозиція безкоштовних курсів навчання, які дають вам кваліфікацію оператора вилкового навантажувача (UDT) та працевлаштування в місцевих ділових партнерів».
Українські компанії в Польщі
У Польщі відкривається дедалі більше українських компаній. Станом на кінець 2022 року там було зареєстровано понад 10 тисяч таких бізнесів. Це збільшує потребу фахівців зі знанням української мови.
Канал 24 наводить список українських компаній, які зараз шукають співробітників у Польщі:
- Нова Пошта
- Розетка
- Haski Management
- Monobank
- ДІЯ.Бізнес
- ДП «Документ»
- Український Католицький Інститут
- Сеть GastroFamily (Білий налив, БПШ, Mushlya)
- Чорноморка
- Галя Балувана
- П’яна вишня
- Gaga
- Три медведі
- Лімо
- Spell Chocolate
- Будівельна компанія Євродім / Нова та інші.
Українці в Польщі бажають працювати з українськими компаніями щонайменше через можливість опинитися у звичному мовному середовищі. До того ж, це можливість отримати хорошу посаду без знання польської мови та працювати за кваліфікацією не нижче, ніж в Україні.