Чи можлива уніфікація спілкування на залізниці?
Мовне різноманіття Європи стало одною з головних перешкод для вільного пересування залізничних потягів навіть усередині самого ЄС, повідомляє Railfreight.com. Адже машиніст з одної країни може не розуміти, що йому кажуть диспетчери з іншої, а справжніх поліглотів серед працівників залізниці не так багато.
Вантажна асоціація ERFA, яка представляє приватні та незалежні залізничні компанії, а також Співтовариство європейських залізничних та інфраструктурних компаній (CER) і Федерація транспортних працівників ETF давно виступають за уніфікацію спілкування на залізниці. Вони висувають дуже схожі аргументи, але результат досі залишається протилежним очікуваному.
Довгостроковою метою ЄС є створення єдиного європейського залізничного простору. Це означає повну інтеграцію національних залізниць у єдину систему. У тому числі йдеться про одну спільну мову для спілкування. Але, окрім того, потрібно, щоб і сигналізації, і правила та норми, які діють в одній країні ЄС, так само сприймалися в інших.
Згідно з оцінкою Комісії ЄС поточної Директиви, яка набула чинності в 2007 році, головним завданням є забезпечення того, щоб національні кордони більше не становили перешкод для операцій у всьому ЄС. Одна з цих перешкод пов’язана з вимогами до персоналу та стандартами на даний момент. Вимога – змінювати машиністів та екіпаж кожного разу, коли потяг перетинає кордон. Оцінка Комісії дійшла висновку, що Директива сприяла досягненню певного ступеня гармонізації та узгодженості щодо схеми сертифікації машиністів, таким чином сприяючи підтримці рівня безпеки.
З моменту, коли почала діяти Директива, минуло чимало років. Однак відсутність деталізації деяких положень, неповнота та нечітка мета деяких положень, а також свобода їх ратифікації у кожній країні не дозволили досягти поставленої мети. Тому Європейська комісія оголосила, що має переглянути Директиву 2007/59/EC щодо сертифікації машиністів.
Наразі європейське законодавство визначає, що машиністи локомотивів повинні мати рівень володіння мовою В1 у кожній країні, де вони керують потягом. Це означає, що машиністи можуть їздити лише на певних маршрутах. Але трапляється, що заплановану лінію закривають, наприклад, через аварію або стихійне лихо. Якщо при цьому потрібно їхати в об’їзд територією третьої країни, починаються проблеми.
Європейська асоціація вантажних залізничних перевезень (ERFA) вважає, що єдина операційна мова для міжнародних перевезень могла би поставити крапку та більше не шукати шляхів вирішення проблем, постійно вносячи поправки до регламентів ЄС.
Однак інші організації називають спільну мову «додатковою перешкодою», оскільки це вимагатиме значної перепідготовки персоналу та постачальників послуг і може перешкодити переходу від автомобільного до залізничного транспорту. Таким чином, дискусія продовжується.