Війна і бізнес. Як українські роздрібні мережі роблять неможливе

Співробітники компанії LEAFIO розповідають, як їхні українські клієнти – рітейлери адаптують свої операції, змінюють стратегії, коригують ланцюги постачання та логістику і роблять усе можливе для виживання в умовах війни.

Катерина Гончарова – керівник відділу маркетингу компанії LEAFIO AI Retail Solutions з офісом в Україні.
Катерина розповіла Supply Chain Digital про те, що відбувається з підприємствами та ланцюгами постачання в Україні в умовах війни.

«LEAFIO – міжнародна ІТ-компанія, частина команди якої працює в Україні. Ми маємо більше 40 клієнтів з України, з якими ми постійно підтримуємо контакт. Від них ми знаємо, як змінився їхній бізнес з початку війни і як вони продовжують працювати навіть під бомбами».

Чи є план роздрібної торгівлі у разі війни?

У повсякденних умовах люди майже ніколи не продумують стратегію для бізнесу в умовах катастроф. Так, майже у всіх договорах на постачання товарів та послуг є розділ про форс-мажори. Але в основному це уточнення про відповідальність за порушення умов, і не більше.

Тому не дивно, що для керівників роздрібних мереж немає інструкцій під заголовком “Як зберегти свій бізнес на плаву під час війни”. Це було б схоже на щось таке.

Що робити, якщо:

• В один із ваших супермаркетів влітає ракета в перший день війни.
• Орда військових мародерів вторгається в місто, де знаходиться торгова точка вашого ланцюга постачання, щоб пограбувати всіх і вся.
• Половина співробітників вашої компанії не ходить на роботу, тому що бігла з сім’ями від безперервних ракетних обстрілів.
• Постачальники не можуть доставити товар через жахливі пробки, викликані напливом біженців з обстріляних та окупованих міст. Або через те, що ваші водії відмовляються виїжджати до небезпечних районів.
• Всі ключові розподільні центри знаходяться під окупацією.
• Ракета знищила вашу штаб-квартиру з усіма її серверами.

На жаль, усе вищесказане стало реальністю для тисяч підприємств по всій Україні. Народ України стійко бореться за життя та роботу в нелюдських умовах. Те саме стосується і українських рітейлерів.

Приклад мережі Novus

До війни український рітейл був успішною сферою.

Один із клієнтів LEAFIO – Novus, він входить до трійки найбільших продовольчих рітейлерів у Києві. У 2021 році він придбав українську філію Billa. Він має 89 супермаркетів, а асортимент продукції включає 40 000 складських одиниць (SKU).

Центральний офіс Novus зазнав обстрілу і був повністю зруйнований. Компанія переїхала туди лише кілька місяців тому. Крім центрального офісу, було зруйновано флагманський супермаркет, який знаходився в тому ж місці.

Поряд з іншими рітейлерами в Україні, Novus довелося задуматись про внесення суттєвих змін до свого ланцюга постачання — у тих регіонах, де він ще існує.

Зміни в ланцюгах постачання

Першого тижня війни більшість постачальників зупинили роботу. Лише 10% залишалися активними. З другого тижня війни постачальники повернулися до роботи за моделлю «повний продаж залишків». Поповнення товарів припинилося, і запаси, що залишилися до війни, були розпродані в дефіцитному режимі.

Багато складів було зруйновано, що вимагало адаптації логістики та пошуку поставок з альтернативних джерел.

Одна компанія із Харкова втратила свій розподільний центр. Довелося організовувати прямі поставки до магазинів зі складів постачальників, використовуючи власний транспорт. Тепер вони використовують модель крос-докінгу.

Один із менеджерів компанії пояснює.

«Ручний крос-докінг відбувається за принципом рівномірного розподілу товарів по всіх магазинах у рівних частках. Завдяки цьому вся система замовлення та видачі продукції здійснюється у ручному режимі, без широкого використання автоматизації».

У зв’язку з кардинальними змінами у роботі постачальників суттєво змінилася бізнес-модель ритейлерів. Раніше компаніям надавалася відстрочка платежів, яка перевищувала товарообіг. Фактично роздріб витрачав гроші постачальників. Але з початком війни все змінилося, адже постачальники почали брати гроші за доставлений у магазини товар одразу.

Як війна в Україні змінила модель роздрібного бізнесу

До війни 90% асортименту магазину були прив’язані до конкретного постачальника, а для інших 10% асортименту постачальник міг змінюватися, переважно для товарів соціального призначення та ліків.

Але війна паралізувала багатьох постачальників, а товари та склади були знищені, тому специфікацій на продукцію більше не існує.

В даний час роздрібні мережі шукають продукти у будь-якого постачальника, щоб забезпечити населення основними продуктами харчування. Однак і це не завжди можливо.

Знищення асортименту продукції

Менеджер компанії із Харкова розповідає.

«Традиційна концепція структури асортименту перестала існувати. Зараз у всіх мережевих магазинах є хаотичний набір товарів. Постачальники просто пропонують відвантажити будь-який товар, який є у них на складі, а торговельні мережі обмежують закупівлю лише соціально значущими товарами. 60% підприємств країни закрилися, а у людей закінчуються гроші. Все частіше люди звертаються за гуманітарною допомогою, а не йдуть купувати продукти в магазини».

У охоплених бойовими діями областях – Харківській, Донецькій та Луганській – спостерігаються ознаки продовольчої кризи та нестачі найнеобхідніших товарів. Місцеве виробництво паралізоване, а доставка з інших регіонів дуже складна.

У Харкові немає вершкового масла і всього один привіз м’яса на чотири тижні, в області дефіцит гречки і взагалі немає поставок солі.

Через нестачу борошна та круп у регіоні торгові мережі були змушені шукати та ввозити ці товари з інших областей, незважаючи на те, що це дуже небезпечно через міни на дорогах та російські блокпости.

Що з ритейлом у спокійних регіонах?

Роздрібний бізнес у центральній та західній Україні, які залишаються відносно безпечними, майже не постраждав. Магазини працюють у звичайному режимі — навіть книжкові і магазини іграшок.

Через обмеження на екстрений імпорт, запроваджених урядом України, у перші тижні на заході виник дефіцит деяких товарів, але зараз питання вирішилося. Для регулювання запасів першої необхідності магазини та супермаркети обмежують продаж основних споживчих товарів для одного покупця.

Як рітейл допомагає Україні?

Війна далека до завершення. Найгірше, що зовнішній світ починає звикати до того, що в Україні триває війна. На початку війни на кордонах щодня стояли черги вантажівок з гуманітарною допомогою. Зараз на гуманітарних складах дефіцит продуктів.

Український рітейл робить усе можливе, щоб людям було що їсти.

В першу чергу вони забезпечують наших захисників, волонтерів, біженців та мирних жителів продовольством та водою.

У воєнний час це не так просто. Рітейлери поняття не мають, скільки їхніх магазинів існуватиме завтра і чи будуть доставлені товари. Але незважаючи на це продовжують відкривати свої магазини щоранку.

Серія статей заснована на презентації, яку Олена Щепаник, директор з продуктів LEAFIO, представляє на заходах у всій Європі. Ви можете переглянути її презентацію нижче.